На фронті відбулося 122 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 24 червня відбулося 122 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Російські загарбники завдали три ракетних та 54 авіаційних ударів, застосували дев’ять ракет і скинули 87 керованих бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1 097 дронів-камікадзе та здійснили 4 587 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«Від початку доби на Покровському напрямку росіяни 49 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Малинівка, Мирне, Миролюбівка, Лисівка, Удачне, Чугуєве, Сергіївка, Новомиколаївка, Котлярівка, Олексіївка, Дачне та в бік Полтавки й Володимирівки. Триває 13 боєзіткнень», – указано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

Фігуранту розслідування «Схем» про виведення російських активів з-під санкцій повідомили про підозру, суд взяв його під варту

Національна поліція України за погодженням з Офісом генерального прокурора повідомила бізнесмену Сергію Шапрану про підозру за низкою статей, зокрема, в «організації набуття, володіння, розпорядження майном, фактичні обставини щодо якого свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі».

Про це стало відомо під час засідання в Печерському районному суді Києва, де Шапрану обрали запобіжний захід – тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 124 мільйони гривень. Про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана раніше «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли у своєму розслідуванні – як він став новим власником українських активів російського підприємця Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. Йдеться про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі.

Як повідомляють журналісти Радіо Свобода з суду, прокурори Офісу генпрокурора клопотали про обрання Сергію Шапрану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб – аргументуючи тим, що є ризик втечі підозрюваного, можливого знищення або спотворення доказів у справі, а також впливу на свідків.

Під час засідання прокурор Олег Сулейманов повідомив, що бізнесмена затримали у Львові 21 червня «під час спроби втечі». За даними правоохоронців, він намагався перетнути кордон на автомобілі Land Rover, який був заарештований і ним було заборонено користуватись. Сам Шапран, стверджував прокурор, знав про цей арешт, оскільки це була машина компанії, де він є бенефіціаром. Прокурор також озвучив у суді фрагменти листування, в якому Шапрану начебто повідомили, що на його об’єктах нерухомого майна перебувають представники поліції. Після чого, за його словами, бізнесмен вирушив до Львова.

За даними обвинувачення, сума шкоди, «заподіяна злочинними діями Сергія Шапрана», становить близько 125 мільйонів гривень.

Чи замістить ЄС американську допомогу Україні? Ексклюзив із колуарів саміту НАТО

Верховна представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас у кулуарах саміту НАТО у Гаазі розповіла Радіо Свобода про те:

• чи готові країни ЄС замістити допомогу США для України?
• як ЄС бореться з тіньовим флотом Росії?
• та яка позиція Єврокомісії щодо зниження граничної ціни на російську нафту?

– Це перший саміт з початку повномасштабного вторгнення, на який Володимира Зеленського не запросили за стіл разом із 32 лідерами НАТО. Що це означає для підтримки України?

– Це, безумовно, інший саміт. Зрештою, кожен саміт відрізняється. Цього разу за столом немає й партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону, які були присутні раніше.

Отже, цей саміт присвячений одній-єдиній темі – збільшенню оборонних витрат до 5%. Але якщо країни витрачають більше на оборону, вони також здатні більше допомагати Україні.

– Іноді звучать побоювання, що якщо країни ЄС боятимуться можливої атаки з боку Росії, то залишатимуть більше зброї собі, замість передавати її Україні. Що ви думаєте з цього приводу?

– Звісно, на сьогодні наш перший рубіж оборони – це Україна...

Повністю читайте тут

«Сила – головна гарантія безпеки»: Зеленський зустрівся з Рютте й керівниками Євросоюзу в Гаазі

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Європейської ради Антоніу Коштою, головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Гаазі, де триває саміт НАТО – про це повідомили сторони 24 червня.

За словами Зеленського, учасники зустрічі сфокусувалися на співпраці в межах нового оборонного інструменту SAFE та переговорному процесі щодо вступу України до Євросоюзу.

Щодо євроінтеграції він назвав важливим досягнення спільного рішення лідерів держав-членів щодо відкриття першого кластера: «це несправедливо, коли хтось один блокує рішення Союзу».

«Також детально обговорили додаткові санкції проти РФ і підготовку 18-го санкційного пакету ЄС. Важливо, щоб цей пакет відчутно посилив тиск на російський енергетичний і банківський сектори, тіньовий флот. Ключове в цьому – має бути сильний прайскеп на російську нафту, і ми розраховуємо на відповідні рішення», – заявив Зеленський.

Фон дер Ляєн, коментуючи зустріч, заявила, що Київ і Брюссель «інтегрують свої оборонні індустрії так, ніби Україна вже в ЄС».

«Це добре для України. І так само добре для Європи, оскільки Україна тепер є домівкою для надзвичайних інновацій. Зрештою, сила – це головна гарантія безпеки», – додала вона.

Кошта заявив про нагальну потребу в «справедливому й тривалому мирі» в Україні – як для українського народу, так і для безпеки Європи та збереження глобальної стабільності.

«Росія має зупинити цю війну агресії. Росія має прийняти негайне та безумовне припинення вогн. Росія має долучитися до справжніх мирних переговорів», – заявив він.

«Перетворили на кусок мʼяса, я просив не мучити, а вбити». Свідчення з окупованої Нової Каховки

Сергій Давидюк – житель Нової Каховки, який брав участь в АТО з 2014 по 2015 роки, працював заступником міського голови, а після повномасштабного вторгнення був затриманий і утримувався у неволі російським окупаційним режимом.

Повернувся на підконтрольну Україні територію Сергій в кінці минулого року. Для цього Головне управління розвідки реалізувало спеціальну операцію. Представник відомства Андрій Юсов розповідав, що вона була надскладною. Але з допомогою багатьох небайдужих громадян, правозахисників, журналістів, завершилася успішно. Давидюк зміг виїхати з окупації.

Про пережиті тортури, про те, чим є російська окупація для українців, про те, яким є шлях на волю – Сергій Давидюк розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Читайте тут

Росія дозволила особам без громадянства служити в армії за контрактом

Російська Державна дума ухвалила в третьому, остаточному читанні закон, який дозволяє особам без громадянства (апатридам) укладати контракт на проходження служби в російській армії.

У пояснювальній записці до документа зазначено, що ініціатива спрямована на розширення кола осіб, які мають право служити за контрактом. Раніше така можливість була лише у росіян та іноземців із громадянством.

За словами голови комітету з оборони Андрія Картаполова, поправки стосуються насамперед людей із окупованих Росією територій України.

Він також зазначив, що «до багатьох жителів європейських держав, які переїжджають до Росії, застосовують міру позбавлення громадянства», і наголосив, що законопроєкт не пов’язаний із браком контрактників.

«Це ще одне джерело докомплектування армії. Ми також закриваємо прогалину в законодавстві, адже кожна людина повинна мати право вступити до Збройних сил Російської Федерації», – сказав Картаполов російській «Парламентській газеті».

За його словами, міністерство оборони за допомогою закону зможе залучити до військової служби від чотирьох до п’яти тисяч осіб. В обмін на такий контракт люди без громадянства зможуть отримати російський паспорт.

За даними Прикордонної служби ФСБ, торік до Росії загалом в’їхали майже 90 тисяч осіб без громадянства – не рахуючи туристів і транзитних пасажирів.

У Дніпрі 25 червня стане днем жалоби – Філатов

Влада Дніпра оголосила 25 червня днем жалоби в місті, яке зранку 24 червня зазнало ракетного удару з боку РФ. Про це повідомив міський голова Борис Філатов.

«Продовжуємо ліквідацію наслідків російських ударів. Остаточні підрахунки ще не завершені, проте вже зараз перелік збитків просто величезний. У житлових будинках та різних комунальних закладах по місту маємо понад дві тисячі самих лише потрощених вікон. Загалом пошкоджено майже 50 багатоповерхівок, у деяких понівечені також покрівлі. Значні руйнування й у приватному секторі», – написав мер Дніпра.

За його словами, постраждали майже 40 навчальних і вісім медичних закладів. Також серед пошкоджених будівель є церква Петра і Павла, органна зала, льодова арена тощо».

За останніми даними, внаслідок ранкового удару по Дніпру загинули 15 людей, ще двоє загиблих – у місті Самар, число поранених у двох містах загалом сягає 200.

ОВА: армія Росії вдарила по Запорізькій області, є поранений

Російська армія атакувала одне із селищ Пологівського району, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров 24 червня.

«Поранення отримав чоловік 67-ми років. У нього численні травми та забої», – заявив він.

Федоров додав, що екстрені служби обстежують територію.

Раніше голова області повідомив, що до лікарень Запоріжжя звернулися 10 пасажирів потягу «Одеса – Запоріжжя», ураженого російською атакою на Дніпропетровщину. Серед них троє дітей – п’яти місяців, двох і шести років:

«Семеро поранених отримали допомогу і лікуються вдома, ще троє зараз проходять обстеження».

Умєров і Поульсен підписали лист про виробництво української зброї в Данії

Міністри оборони України та Данії Рустем Умєров і Троельс Лунд Поульсен у Гаазі підписали Лист про наміри, який передбачає оборонне виробництво на території скандинавської країни – про це сторони повідомили 24 червня.

За словами Умєрова, документ «відкриває шлях до спільного виробництва українського озброєння на території Данії». Він назвав документ першим кроком у реалізації ініціативи Build with Ukraine, робота над якою почалася під час попередньої зустрічі у форматі «Рамштайн».

«Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони», – заявив міністр.

Кіпер розповів про стан поранених через удар Росії по Білгород-Дністровському і майбутнє ліцею

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер 24 червня відвідав Білгород-Дністровський, по якому російська армія завдала удару напередодні – про це він повідомив у своєму Телеграм-каналі.

«У лікарні відвідав постраждалих від російської ракетної атаки хлопців – Максима та Марка, а також директорку ліцею. Усі поранені отримують необхідну медичну допомогу, їхній стан – стабільний», – заявив голова області.

Кіпер зазначив, що один із постраждалих підлітків, 16-річний Марко, витягнув іншого з-під уламків:

«Після удару він кинувся рятувати свого друга Максима й буквально витягнув його з-під завалів. Хлопець не розгубився, не злякався — просто діяв. Подякував Маркові за його сміливість».

«Pronto». Син у лікарні – мама Назарія Гусакова, якого звинувачують у ймовірному шахрайстві

ЛЬВІВ – Скандал щодо волонтера та активіста Назарія Гусакова, який живе з рідкісною генетичної хворобою –спінальною м'язовою атрофією (СМА) не вщухає і набирає вже ознак детективу.

Після розголосу поліція відкрила кримінальні провадження за двома статтями Кримінального кодексу – «шахрайство» та «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

На ситуацію зреагував навіть президент України, у соціальних мережах пишуть багато ті, хто допомагав Назарію Гусакову.

Думки, як це завжди буває, розділилися: одні називають 31-річного Назарія Гусакова шахраєм, а інші просять не робити поспішних висновків, бо людина справді хвора і потребує щомісяця дорогі ліки, щоб жити.

Який вплив ця ситуація може мати загалом на ставлення до волонтерства? Чи не зашкодить скандал допомозі фронту, яку українське суспільство здійснює через волонтерів ось уже 11-й рік російсько-української війни?

Все почалося 17 червня, коли у соціальних мережах 31-річного Назарія Гусакова попросили надати звіт про те, як він використав зібрані на лікування гроші. Дописувачі називали суми суперечливими і нарікали на відсутність прозорості.

Після цього на адресу Назарія Гусакова почали сипатися звинувачення:

• у шахрайстві зі збором медикаментів;
• в оприлюдненні однакових світлин із медичними препаратами, зробленими у різний час;
• відсутності звіту щодо суми 2, 7 млн доларів на його криптогаманці.

Назарій Гусаков у червні цього року повідомив, що на цей рік Львівська міська рада забезпечить його 20 флаконами препарату, а ще 40 доведеться йому докупити.

Тому, логічно, виникло запитання, скільки флаконів ліків йому потрібно у рік?

Вартість 1 флакона препарату, від якого безпосередньо залежить життя хворого – близько 258 тисяч гривень.

Далі читайте тут

Росія не виробляє «жоден вид озброєння» без компонентів чи обладнання з-за кордону – Зеленський

Президент Володимир Зеленський на Оборонному форумі на полях саміту НАТО 24 червня закликав партнерів України переконатися, що компанії з країн альянсу не допомагають Росії чи її союзникам. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Жоден важливий російський вид озброєння сьогодні не виробляється без компонентів, обладнання чи матеріалів з-за кордону – на жаль, іноді навіть з Європи чи країн НАТО. Це має припинитися. Такі компоненти є в кожній російській ракеті, у більшості дронів, у військовій техніці», – сказав Зеленський.

Читайте також: Посадовці ОП розповіли іноземним дипломатам про потреби санкційного тиску на Росію

Про це він також згадав, коментуючи російську атаку на Дніпропетровську область у вівторок:

«Росія не здатна виробляти балістичні ракети без компонентів з інших країн. Росія не здатна виробляти сотні видів іншої зброї без компонентів, обладнання та експертизи, якою цей божевільний режим у Москві сам не володіє. Саме тому важливо максимально обмежувати схеми, що поєднують Росію зі спільниками».

Президент також закликав до посилення санкцій проти Росії.

Читайте також: 80% ініціативи із закупівель боєприпасів для України «вже обіцяні» – Каллас

У січні Володимир Зеленський заявив, що протягом попереднього тижня Росія застосувала проти України понад 630 ударних дронів, близько 740 керованих авіаційних бомб і майже 50 ракет різних типів, в яких було понад 50 000 підсанкційних компонентів з усього світу.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США та інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти, а в російській зброї все ще знаходять західні компоненти.

«Росія з такою динамікою «рознесе нам всю Україну». По 800 «Шахедів» за добу – реальність?

Російська армія змінила застосування дронів-камікадзе «Шахед» або «Герань-2» проти України – тепер їх запускають по кількасот за ніч (разом із дронамі-імітаторами) на один або два населені пункти. Через це агресору вдається завдавати великих руйнувань – останнім часом такі атаки пережили Київ, Одеса, Кременчук, Харків та інші міста.

Японський суспільник NHK з посиланням на дипломатичні джерела на Заході та в Росії повідомив, що Північна Корея розглядає можливість відправити до Росії 25 тисяч своїх робітників. Їх мають залучити до складання «Шахедів» в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані – в обмін на навчання керуванню безпілотними апаратами.

«Військова співпраця між Росією та Північною Кореєю продовжує поглиблюватися на тлі зростання обсягів виробництва дронів у Росії під час її вторгнення в Україну. Північна Корея, зі свого боку, прагне зміцнити власні збройні сили», – йдеться у матеріалі.

За даними ГУР МО України, які отримав портал РБК-Україна у відповідь на запит, станом на 15 червня у Росії було понад 6 тисяч ударних БПЛА типу:

• «Герань-2» (Shahed-136),
• «Гарпія-А1»
• та понад 6 тисяч імітаторів («Гербера»).

За оцінкою військової розвідки, РФ здатна виробляти до 170 таких дронів на добу. При цьому, зазначили в ГУР, до кінця 2025 року агерсор планує наростити виробництво цих БПЛА до 190 одиниць на день.

«Росія з такою динамікою «рознесе» нам усю країну «Шахедами», – написав днями експерт у галузі радіотехнологій Сергій Флеш. – Вони дуже масштабували виробництво і ще масштабують. Якщо ми не почнемо діяти просто зараз, нашій інфраструктурі, виробництву та оборонним спорудам кінець».

В інтерв'ю агентству УНІАН він зазначив, що кількість дронів за один «наліт» може сягнути 800 одиниць.

ОГП: фігурантка справи про розкрадання 42 млн гривень у Міноборони пішла на угоду зі слідством

Одна з підозрюваних у справі про розкрадання в Міністерстві оборони пішла на угоду зі слідством і визнала провину, повідомив Офіс генерального прокурора 24 червня.

Йдеться про справу від 2022 року: за даними слідства, група людей незаконно заволоділа 42,4 мільйона гривень, які були перераховані одному з підприємств для закупівлі товарів військового призначення. Згодом ці гроші були легалізовані через фінансові операції.

Читайте також: НАБУ: Резніков не є підозрюваним у справі про закупівлі для військових, але розслідування триває

«Одна з учасниць схеми надала викривальні покази на співорганізаторів, визнала вину та уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. У межах кримінального провадження на рахунки підприємства накладено арешт. Кошти передано в управління АРМА. За рішенням суду, 42,4 млн грн конфісковано в дохід держави», – йдеться в повідомленні.

За угодою, яку затвердив Шевченківський районний суд Києва, фігурантка отримала вісім років позбавлення волі умовно з трирічним випробувальним терміном. Міністерство оборони надало письмову згоду на затвердження угоди.

Зеленський закликав союзників України збільшити інвестиції у спільне виробництво зброї

Президент України Володимир Зеленський закликав союзників України збільшити інвестиції у спільне виробництво зброї.

«Наш оборонний виробничий потенціал перевищує 35 мільярдів доларів США. Це майже 1000 військових засобів – від артилерії до сучасних безпілотників. Але близько 40 відсотків цього потенціалу не має належного фінансування. Це проблема», – сказав він під час виступу на пленарному засіданні Форуму оборонних індустрій на саміті НАТО.

Наприклад, за його словами, Україна може щороку виробляти понад 8 мільйонів дронів різних типів, але фінансування дозволяє виробляти набагато менше.

«Водночас Росія використовує для оборони не тільки свої нафтові доходи, а й ресурси Північної Кореї та Ірану, а також корупційні зв’язки Росії в інших країнах. Тому наша єдина солідарність є найкращою відповіддю на військову мережу Росії», – зазначив Зеленський.

Читайте також: Польське головування: країни ЄС домовилися створити оборонний фонд SAFE на 150 мільярдів євро

Він наголосив, що Україна відкрита до різних форм співпраці в оборонному секторі, включаючи обмін досвідом і досягненнями з тими, хто допомагає найбільше.

«Ми повинні бути лідерами у дроновій галузі – ударних дронах і дронах-перехоплювачах – і продовжувати просуватися з виробництвом традиційної зброї. Враховуючи уроки, які ми отримали від цієї війни. Будь ласка, збільшіть фінансування у спільне виробництво зброї. Вся зброя, яку ми виробляємо, стане частиною нової, більш потужної європейської системи оборони та безпеки», – додав президент України.

Саміт НАТО має пройти в Гаазі 24-25 червня.

Мерц: Росія не демонструє прагнення до миру, вона розуміє «лише мову сили»

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія не демонструє прагнення до миру, вона розуміє «лише мову сили».

«Міцний мир для України вимагає волі всіх сторін. З новою хвилею атак Росія чітко дала зрозуміти, що в неї її немає. Путін розуміє лише мову сили. Ось чому миротворча робота також означає спілкування цією мовою», – заявив Мерц у Бундестазі, нижній палаті парламенту Німеччини, напередодні свого візиту до Гааги на саміт НАТО.

Він також визнав, що Берлін помилявся щодо оцінки Росії.

«Занадто довго ми в Німеччині відмовлялися слухати попередження наших балтійських сусідів щодо імперіалістичної політики Росії. Ми визнали цю помилку. Від цього усвідомлення немає шляху назад», – сказав канцлер Німеччини.

Читайте також: Саміт на «мільйон євро за хвилину»: як НАТО домовляється про 5% і згадує Україну

Повітряні сили ЗСУ напередодні повідомили, що російські війська в ніч на 23 червня атакували Україну 368 засобами повітряного нападу: 352 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами, а також 11 балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 і п’ятьма крилатими ракетами «Іскандер-К». Основним напрямком удару, за словами військових, був Київ. У Шевченківському районі ракета частково зруйнувала будинок.

Вбивства цивільних на Київщині: ще трьом російським військовим повідомили про підозру

Служба безпеки України та Національна поліція повідомили про підозру ще трьом російским військовим, які розстрілювали цивільних під час окупації Київської області – про це правоохоронні відомства повідомили 24 червня.

СБУ називає імена підозрюваних: це Тімур Тамазов, Володимир Осіпов та Олексій Абрамов.

Зокрема, за даними служби, Тамазов був командиром одного з підрозділів 76-ї десантно-штурмової дивізії РФ, дислокованої в Пскові. Підрозділ зайняв бойові позиції поблизу селища Здвижівка Бучанського району Київської області в лютому 2022 року. Після цього Тамазов дав своїм підлеглим завдання стріляти на ураження по місцевих жителях, які намагалися виїхати на вільну територію України.

Згодом російські військові розстріляли автомобіль працівників однієї з будівельних компаній області, які намагалися евакуюватися із зони бойових дій:

«За даними експертизи, рашисти здійснили по цивільних 20 пострілів з автоматів Калашникова. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень двоє чоловіків загинули на місці, ще двоє – отримали тяжкі тілесні ушкодження».

23-річний Осіпов, за даними СБУ, служив у 64-й окремій мотострілецькій бригаді 35-ї армії російської армії. 28 березня 2022 року він застрелив із автомата двох цивільних жителів Гостомеля.

«Ще один зловмисник – 48-річний командир роти 64-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади окупаційних угруповань РФ Олексій Абрамов, який під час захоплення селища Іванків наказав підлеглим катувати мирне населення та складати «розстрільні списки» учасників руху опору», – повідомляє СБУ.

Слідчі заочно повідомили всім трьом російським загарбникам про підозру у воєнних злочинах, які спричинили загибель людей, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Київська область, яка частково перебувала під російською окупацією з 24 лютого до 31 березня 2022 року, була звільнена від російських військ на початку квітня 2022 року. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів та зібрані численні свідчення про звірства військових РФ.

Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.

Атака РФ по Дніпру: кількість жертв зросла до семи людей, десятки поранених

У Дніпрі число жертв російської атаки зросло до семи, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

Раніше було відомо про одного загиблого.

За даними голови ОВА, постраждали близько 70 людей, серед них є десятеро дітей.

«Цифри ще уточнюються. На жаль, кількість людей, яких зачепила ця атака, постійно зростає. Втім, їх могло бути в рази більше. Дуже багато з тих, хто знаходився в зоні ураження, у момент удару були в укритті. Це врятувало десятки життів», – написав він у телеграмі.

Лисак додав, що у місті Самар, яке також зазнало атаки РФ, кількість постраждалих зросла до дев’яти людей, більшість госпіталізовані.

Близько 11:00 у низці областей була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Місцева влада згодом повідомила про серію вибухів у Дніпрі. «Укрзалізниця»заявила, що внаслідок російського удару по Дніпропетровщині пошкоджено поїзд №52 Одеса – Запоріжжя: обійшлося без жертв, але деякі пасажири були травмовані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.